Щодо притягнення особи, до кримінальної відповідальності за отримання соціальної допомоги

18.03.2021 09:03

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” громадяни, які підпадають під цю категорію осіб мають право на соціальну допомогу від держави.

При цьому, грошова допомога не призначається, якщо:

будь-хто із членів сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території;

будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім’ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Не зважаючи на те, що рішення про призначення приймає комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, обов’язок повідомити про наявність таких обставин, в тому числі, якщо вони з’явились після початку виплат, покладена саме на особу, яка звертається за допомогою.

Постанова Кабінету міністрів України передбачає механізм повернення надмірно перерахованих сум, в тому числі в судовому порядку, якщо особою приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру. Проте, це не звільняє особу від можливості потрапити під кримінальну відповідальність і наразі в судах перебуває достатня кількість кримінальних справ за ст. 190 Кримінального кодексу України «шахрайство» саме внаслідок неправомірного отримання соціальних виплат.

Нещодавно Верховний Суд ухвалив рішення, яким становив, що законодавчо врегульований механізм повернення органу соціального захисту надмірно виплачених коштівне виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) за наявності складу цього кримінального правопорушення (постанова від 16.11.2020 року у справі № 159/3357/18).

Суд зауважив, що за ст. 190 КК України, шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман як злочинний спосіб може полягати у повідомленні неправдивих відомостей (активний обман) та/або приховуванні певних обставин, якщо в особи є обовязок повідомити про них (пасивний обман). Обман при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обовязковості передачі їй майна або права на нього. Тому умовою визнання обману ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. З суб`єктивної ж сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Проте, відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі обєктивної чи субєктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється не мають ознак кримінального правопорушення й можуть перебувати в іншій юридичній площині й свідчити про наявність цивільного спору.

Таким чином, незважаючи на повернення надлишково сплаченої грошової допомоги, особу може бути притягнено до кримінальної відповідальності. Проте таку особу не можна визнати винної у вчинені злочину, якщо не буде доведено, що заволодіння майном відбулось з прямим умислом і корисливим мотивом.